Великий внесок у становлення й організацію навчального процесу зробили проф. Тимошенко Г.М., доценти Мірошниченко В.В., Поляков В.Г., Тищенко А.Д., Зорі А.А., Шишковський Г.І. та інші викладачі.

Напрямок підготовки спеціалістів відповідав сучасному на той період рівню розвитку ЕОМ та автоматизації процесів на базі ЕОМ. На кафедрі було створено сучасну лабораторну базу: навчальна лабораторія аналогових обчислювальних машин з 14 машин типу МН-7; навчальна лабораторія технічних засобів та елементів систем управління; наукова лабораторія периферійних пристроїв зняття інформації та керівних обчислювальних машин з двох машин типу ЕМУ-10; наукова лабораторія АСУ складними гідротехнічними спорудами.

Фактично при кафедрі було створено перший обчислювальний центр, до складу якого, крім перелічених спеціалізованих лабораторій, належали навчально-науково-дослідницькі лабораторії, оснащені цифровими обчислювальними машинами. Однією з перших міні-ЕОМ, які було встановлено не лише в університеті, але й на Донеччині, була машина М-6000.

Кафедра забезпечувала підготовку студентів радіофізиків, які спеціалізувалися в галузі ТЗСУ, завдяки спецкурсам з теорії інформації та кодування, теорії автоматичного управління, моделювання на аналогових обчислювальних машинах (АОМ) процесів, що описуються диференційними й інтегральними рівняннями, технічних засобів зняття та обробки інформації, електроніки, основ програмування і розрахунків на ЦОМ, теорії адаптивних і самоорганізаційних систем управління, елементів ЕОМ.

На кафедрі навчалося до 25 студентів кожного курсу. Навчання проводилось як на денному, так і на вечірньому відділеннях.

У той час було закладено фундамент чотирьох наукових напрямків, за якими проводились, а за деякими й сьогодні продовжуються науково-дослідницькі та проектно-конструкторські роботи на кафедрі.

Перший науковий напрямок створив та очолив засновник і перший завідувач кафедри д.т.н. професор Тимошенко Григорій Маркович — «Гідроімпульсні та гідроударні машини для зруйнування гірських порід». Зроблено великий внесок у розвиток теорії та практики проектування і безпечної експлуатації шахтових насосних установок. Ядро НДР складали системи автоматичного управління: розробка складних математичних моделей (структурна та параметрична ідентифікація об’єктів управління), дослідження різних характеристик шляхом моделювання і втілення розробок у вигляді електронних пристроїв обробки інформації.

Було підготовлено 17 кандидатів наук, опубліковано 262 наукові роботи, серед яких 150 винаходів, 8 патентів закордонних країн — США (2), Англія, Німеччина, Японія, Австралія, Канада, Індія.

Другий напрямок НДР «Розробка інформаційно-вимірювальної системи для визначення стохастичних характеристик і параметрів наведеної турбулентності» на кафедрі очолювали к.т.н. доцент Тищенко Анатолій Дмитрович і к.т.н. доцент Зорі Анатолій Анатолійович, яке виконувалось у межах наукової школи чл.-кор. АН УРСР Повха І.Л.

Викладачі кафедри ТССУ зліва на право — к.т.н., доц., доцент Тищенко Анатолій Дмитрович, к.т.н., доц., доцент Зорі Анатолій Анатолійович і к.т.н., асистент Кірєєв Микола Трифонович

На фото: доцент Поляков В.Г. розмовляє з аспірантом Каргіним А.А.

Над темою працювали як викладачі кафедри: к.т.н., доцент Балахнін В.Я., к.т.н., ст. викладач Васютін В.Н., к.ф.-м.н., доцент Воронін С.Т., к.т.н., ст. викладач Цупріков В.А., так і штатні співробітники: Баклач С.П., Білик М.В., Котова О.В., Нечволода Р.І., Шемяков А.Д., Голева Р.Н., Мірющенко В.Б. (див. фото Васютін і Кейс, Воронін і Каргін, Ломонос і Нечволода, Каргін і Балахнін). Розробки за цими темами добре фінансувалися по госпдоговірним договорам, наприклад, фінансування договору з проекту «АСУ каналу Дніпро-Донбас» складало 1 500 000 рублів, результати демонструвалися на різного рівня виставках та отримували нагороди. Під керівництвом доц. Мірошниченко В.В. виконувалася тема «Автоматизована система будування гідродинамічного поля корабля» загальним обсягом понад п’ять мільйонів рублів.

Четвертий напрямок створив та очолював до своєї смерті к.т.н., доцент Поляков Вілен Григорович, який прийшов на кафедру з інституту гірничої механіки та кібернетики АН УРСР. 

Наукова тематика, яку він приніс на кафедру — «Теорія інформації: семантичні та прагматичні аспекти». В межах цього напрямку проводилися теоретичні дослідження з метою створення моделей кількісної оцінки цінності та старіння інформації, а також встановлення залежностей між кількістю інформації та її цінністю. За цим напрямком працювали аспіранти Полякова В.Г., Каргін А.О., Румянцев М.В., Дьомін В.А., Марченко А.Г., Пономаренко В.Г. Теоретичні результати було використано під час розв’язання задач надійності та в моделях масового обслуговування, а також впроваджено на підприємстві ВО «ТОЧМАШ» у виробництві точного лиття та нанесення гальванопокриттів при виконанні госпдоговірних тем.

У 1979 році кафедра приступила до підготовки спеціалістів з прикладної математики, які спеціалізуються в галузі системного програмного забезпечення та автоматизованих систем планування і прийняття рішень. У цьому ж році кафедра була перейменована на кафедру кібернетики й обчислювальної техніки (КОТ).

У становленні навчального процесу значну допомогу ветеранам кафедри надали молоді викладачі, які виросли зі студентів до кандидатів наук: Каргін А.О., Воронін С.Т., Балахнін В.Я., Румянцев М.В., Кірєєв Н.Т., Васютін В.Н., Цупріков В.А. та інші (див. фото Tіщенко, Румянцев, Кірєєв). 

Цілеспрямованість кафедри на підготовку високоякісних програмістів потребувала всебічної підтримки: переобладнання лабораторної бази — на зміну М-6000 прийшли ЕОМ типу СМ-1, СМ-2, СМ-1420, ПС-1000, на основі яких були організовані сучасні дисплейні класи (див. фото 1, фото 2, фото 3).

Були створені нові спецкурси — програмування, операційні системи, моделювання міні-мікро ЕОМ, автоматизовані системи управління і ряд інших. Кафедра організувала філію та здійснювала спеціалізацію студентів в НДІ УОМ «Імпульс» у м. Сєвєродонецьку — головному інституті з розробки програмного забезпечення для ЕОМ серії СМ-2.

Великий внесок у реалізацію проекту переходу кафедри на нову спеціальність зробив завідувач кафедри доц. Мірошниченко В.В.

Почала працювати перша в Донбасі школа юного кібернетика, організатором і беззмінним керівником якої була доц. Петренко Тетяна Григорівна.

За цей період отримав подальший розвиток і зміцнів науковий напрямок, розпочатий Поляковим В.Г., очолений після його смерті доц. Каргіним А.О. На кафедрі в 1989 р. створено проблемну науково-дослідницьку лабораторію «Перспективні інформаційні технології» змішаного фінансування (держбюджетне і госпдоговірне). Науковий керівник — доц. Каргін А.О., завідувач лабораторії — с.н.с. Дьомін В.А. В межах НДЛ проводилися дослідження з теорії ситуаційного управління в реальному часі для динамічної предметної області. Лабораторією розроблено й впроваджено в промисловість понад 15 проектів. Серед них:

1) Комплекс програм ситуаційного управління гальванічною лінією на базі УОМ М-6000 (Донецьк, а/с Х-5886, 1983);

2) Інтелектуальний інформаційно-керівний комплекс (інформаційне та програмне забезпечення) гальванодільниці в складі задачі управління технологічними параметрами (Донецьк, ВО «ТОЧМАШ»; 1986);

3) Інтелектуальна система управління модулем ГВС (Углицький завод годинників, 1986);

4) Інтелектуальна САЖ циклограм гальванічних ліній (Тамбов, завод гальванічних ліній, 1989);

5) Інтегрована інтелектуальна система ГВС нанесення гальванічного покриття (Ленінград, ВО ПОИСК);

6) Інформаційно-програмний комплекс ситуаційного управління автооператорами асинхронних багатопроцесних гальваноліній у виді СЧПУ (Луганськ, ВО Донець);

7) АСТПП роботизованого модуля збірки та зварювання (Дніпропетровськ, завод шахтної автоматики, 1991);

8) САПР-УП роботизованого модуля збірки та зварювання (Донецьк, Гіпровуглеавтоматизація, 1990 і Київ, ІЕЗ ім. Є. О. Патона, 1990).

Колектив НДЛ «Перспективні інформаційні технології» — випускники кафедри, молоді наукові співробітники, програмісти-професіонали: Дьомін В.А., Войшніс А.І., Кожем’якін Ю.О., Коломенський О.А., Новіков В.Б., Черепахін Ю.Г., Шкель В.В., Царьова С.І.

Річний обсяг держбюджетної та госпдоговірної тематики лабораторії складав понад 750 тис. рублів. За ці кошти кафедра придбала для НДР і першою в Донбасі спромоглася обладнати дисплейні класи персональними комп’ютерами. Один із перших 16-бітних ПК в Україні «Amstrad» з’явився на кафедрі КОТ, і студенту кафедри Гуртяку Дмитру було видано завдання на курсову роботу — розробити драйвер клавіатури російської мови для системи САЖ циклограм гальванічних ліній. Потім цей драйвер отримав широке розповсюдження і був основним драйвером для MS DOS. Так з’явилась перша російськомовна персональна ЕОМ, яка «говорила з акцентом кафедри КОТ Донецького державного університету».

Наступний етап у розвитку кафедри — це перехід у підготовці спеціалістів від прикладної математики до комп’ютерних наук, здійснений у 2001 році, коли було ліцензовано напрямок підготовки «Комп’ютерні науки» та спеціальність «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цьому рішенню передував тривалий еволюційний процес, що привів до появи спеціалізацій з адміністрування комп’ютерних систем і мереж та програмування в інтелектуальних комп’ютерних мережах.

Створено нову лабораторну базу: комп’ютерний клас загального призначення на десять місць та три спеціалізованих комп’ютерних лабораторії: лабораторія ЛОМ, ІНТЕРНЕТ та ІНТРАНЕТ, де виконуються лабораторні роботи з дисциплін спеціальності: «Комп’ютерні мережі», «Інтернет технології розробки застосунків», «Інтелектуальні Інтернет технології», лабораторія архітектури ЕОМ і мікропроцесорних систем, а також лабораторія інтелектуальних систем, де виконуються лабораторні роботи з дисциплін спеціальності.

Кадровий склад кафедри суттєво змінився. Прийшло нове покоління викладачів: доценти Козловський В.А., Петренко Т.Г., Толстих В.К., Цупріков В.А., Скобцов В.Ю., старші викладачі Лабунець Ю.І., Максименко І.І., Єпік С.А., Єпік М.О., Котенко В.М., Ломонс Г.Т.

Кафедра підтримувала зв’язки з багатьма підприємствами регіону, куди направлялися випускники: Донецькими державними органами управління (обласне управління податкової інспекції, обласне управління внутрішніх справ та інші), Донецьким регіональним відділенням Сбербанку України, ДРУ Промінвестбанку та іншими комерційними банками, Донецьким управлінням Укрзалізниці, об’єднаннями та підприємствами вугільної промисловості.

На базі кафедри функціонувало підприємство ІТЕР, яке мало офіційний статус «Бізнес Партнер IBM» і займалося впровадженням на багатьох підприємствах регіону локальних і корпоративних мереж на платформі IBM.

Багато з випускників кафедри тих років працюють сьогодні програмістами у провідних фірмах США, Канади, Німеччини, Ізраїлю та інших країн світу, зокрема, IBM, Siemens, Nokia та ін.

Школу кафедри пройшли понад сто іноземних громадян, які зараз працюють у Бангладеші, Анголі, Конго та інших країнах Африки, Азії, Латинської Америки, зокрема, професорами провідних університетів цих країн.

Науково-дослідна робота кафедри

Для всього історичного періоду існування кафедри характерним був нерозривний зв’язок навчального процесу з науково-дослідницькою роботою. До всіх досліджень і розробок широко залучалися аспіранти та студенти.

Історично склалося так, що первісна спрямованість досліджень і розробок із області автоматизації технологічних процесів (розробка методів, математичних моделей, алгоритмів і програм) перемістилася в область створення інтелектуальних машин і нових інформаційних технологій. Під керівництвом проф. Каргіна А.О. сформувалася наукова школа «Інтелектуальні машини, засновані на теорії нечіткого ситуаційного управління і моделях когнітивної психології». У межах школи наукові праці та розробки нових інформаційних технологій проводяться дослідницькими групами під керівництвом проф. Каргіна А.О., доц. Петренко Т.Г., доц. Парамонова А.І., доц. Шарія Т.В.).

Співробітником кафедри Коломенським О.А. під керівництвом проф. Каргіна А.О. було створено і впроваджено в університеті автоматизовану інформаційну бібліотечну систему.

Здійснено роботи з проектування та впровадження корпоративної інформаційної системи ДонНУ. Кафедра активно бере участь у проекті URAN зі створення міжвишівської навчальної академічної комп’ютерної мережі.

На базі кафедри проводиться велика робота з організації й проведення різного рівня студентських і шкільних олімпіад із програмування та інформатики.

На базі кафедри з 2003 року функціонує спеціалізована вчена рада К 11.051.08 за спеціальністю 05.13.06 «Інформаційні технології». За цей період захищено понад 30 кандидатських дисертацій. Це викладачі вишів східного регіону України. Серед тих, хто захистився в раді, два лауреата премій молодих вчених в галузі інформатики: Президента України (2007 р., доц. кафедри КТ Григорьєв А.В.) і Кабінету Міністрів України (2005 р. ст. викл. кафедри КТ Асланов О.В.) і тренер (доц. кафедри КТ Парамонов А.І.).

Команда Донецького національного університету зі спортивного програмування стала срібним призером чемпіонату світу в 2011 р. у м. Орландо.